 |
ВИКОНАВЦІ З ПОЛЬЩІ  АНГЕЛІКУС Варшава
Дует складають Наталія й Олександр Юрковські. Наталія - співачка (сопрано), диригент і викладач музики, випускниця київської Національної музичної академії України ім. П. Чайковського, продовжує музичні традиції українських бандуристів. Виступала з концертами у багатьох європейських країнах, зокрема в Німеччині, Болгарії, Угорщині та країнах колишнього Радянського Союзу. У своєму репертуарі має українські народні пісні, арії, написані сучасними й давніми композиторами (Вериківський, Скорик, Лисенко, Страделла, Гендель, Моцарт).
Олександр - оперно-концертний співак, також випускник НМАУ ім. П. Чайковського (оперний спів). Як соліст Ансамблю пісні й танцю Прикордонної служби України виступав з концертами у багатьох містах України, був на гастролях в Іспанії. У Польщі дає концерти з нагоди свят у Культурно-освітніх осередках, посольствах, костелах. У його репертуарі знаходяться арії таких італійських композиторів, як Верді, Пучіні, Доніцеті, Росіні.
http://www.angelicus.art.pl/
 АРКАН Перемишль
Танцювальний ансамбль діє від 1991 р. при перемиському Комплексі загальноосвітніх шкіл ім. М. Шашкевича під керуванням Андрія Путка, випускника Київського державного інституту культури.
Ансамбль виконує танці з різних регіонів України, виступав у Польщі, Україні, Словаччині, був гостем Фестивалю "Галичина", Лемківської ватри, Фестивалю української культури в Свиднику, Фестивалю української культури в Сопоті.
 ХУТІР Ґданськ
Гурт було створено під кінець 1996 р., у середовищі українських студентів Ґданська. З початку існування групи, її члени зайнялись збиранням народних пісень та мелодій з перемиського регіону, звідки у 1947 р. виселено їхніх батьків та дідів. Протягом року їм вдалося зібрати біля п’ятдесяти приречених на забуття творів, частину яких записали у формі касети «По-давньому» на початку 1999 р. У цей час «Хутір» поширив свій репертуар на музику українських Карпат, регіонів Буковини та Закарпаття. Користуючись архівними етнографічними записами гурт створив новий матеріал, що спирався на живі ритми Гуцульщини та ностальгійні пісні українських горян.
У травні 2002 року «Хутір» випустив черговий диск «Цицата Ганка». Авторські, у більшості, твори завоювали публіку та стали хітами, яких охоче слухає та під які танцює українська молодь. Бездоганне виконання музики характерне своєю спонтанністю та живучістю багатоголосних хорів. «Хутір» багатократно нагороджували на різних фестивалях – Фестивалі народної музики Єврофольк ’ 99, Міжнародному фестивалі фолькової музики Фолькопрання 2001, Українському молодіжному Ярмарку у Ґданську та на конкурсі «Нова Традиція» , який організовує ІІ Програма польського радіо.
Інструментальний набір гурту складають: кобза, скрипки, сопілки, акордеон, барабани, бас та труба а також ряд ударних інструментів. У репертуарі гурту – зараз здебільшого авторські композиції, сперті на елементи українського фольклору Буковини, Карпат та південних регіонів Польщі.
http://www.chutir.pl
 ЧЕРЕМХА Валч
Український співочий гурт був створений 2002 р. при місцевому будинку культури. Засновником була Маріанна Бальцерек, яка й до сьогодні керує його працею, дбає про художній рівень і підбір репертуару. Гурт нараховує 19 осіб, у тому числі трьох музикантів. Репертуар групи - українські й лемківські народні пісні. Протягом шести років своєї діяльності неодноразово виступав перед широкою публікою, зокрема у Щецині, Ґожові-Великопольському, Тшеб’ятові, Шпротаві, Мєндзиздроях, Пясечні, Бидґощі, Пілі, Дравську-Поморському. Концерти «Черемхи» приносять багато незабутніх вражень, зворушують, показують красу українського фольклору. Гурт є лауреатом багатьох оглядів і фестивалів: ІІ Міжнародного огляду фольклорних ансамблів у П’ясечні, Фольклорних презентацій Центрального Помор’я у Дравську-Поморському, Загальнопольського огляду художнього руху сеньйорів у Бидґощі, ІІІ Поморського огляду святого Андрія у Дебжні.
 ЧЕРЕМОШ Венгожево
Танцювальний колектив створено у вересні 1994 року, з ініціативи місцевого Гуртка Об’єднання українців у Польщі. Зараз діє при Венгожевському центрі культури. Поширює та плекає українську культуру. Ансамбль дуже популярний так у Польщі, як і в інших країнах. Виступав у Чехії, Угорщині, Україні, Литві, Франції. У програмі «Черемошу» є більше десяти різних танців, які характерні своєю динамікою та багатою хореографією. Барвисті та різноманітні строї підкреслюють енергію вміщену в танцях. Ансамбль презентує високий рівень та техніку, що неодноразово відзначили хореографи з різних регіонів Європи.
Групою керує хореограф Володимир Денека. «Черемош» з 1996 року є також організатором та господарем щорічного Міжнародного фестивалю дитячих фольклорних ансамблів національних меншин у Венгожеві.
http://czeremosz.republika.pl/
 Юлія ДОШНА
Багато років артистка зв’язана з ансамблем «Лемковина». Зараз співає а капела, або з акомпанементом класичної гітари Кшиштофа П’єтрухи та групою Ярослава Мазура. Репертуар артистки це зокрема лемківські традиційні, релігійні, обрядові та ліричні пісні.
Спів а капела на диску «Там на Лемковині», це проба збереження старих лемківських пісень у їх відвічному звучанні, однак у такій інтерпретації, що можуть звучати у кожні філармонії, не лише завдяки талантові співачки, але також завдяки не-народному тренуванні голосу.
«Чого плачеш» це диск з ліричними піснями, що їх Дошна виконує при музичному супроводі гітари Кшиштофа П’єтрухи на слова поетів: Й. Мерени, Б. І. Антонича та до музики С. Козака. Виступала на багатьох сценах і в театрах. З успіхом виступала з такими виконавцями: «Дударик», «Лемковина», «Оркестр св. Миколая», «Черемшина». Багатократно брала участь у Фестивалі української культури в Сопоті, Лемківських Ватрах, Переглядах художньої творчості національних та етнічних меншин у Варшаві та інших фольклорних заходах, нп. у Зомбковіцах Шлонських, Лігниці, Зиндрановій, Києві.
У 90-тих роках, представляючи лемківську меншину, спільно з Краківським телебаченням реалізувала програму у циклі «У себе». Деякі з них були нагороджені або відзначені. Юлія Дошна є спів засновницею, а зараз керівником дитячого ансамблю «Веретено». З повною детермінацією реалізовує свою мрію виховати послідовників, які стануть послами краси лемківської культури.
http://www.juliadoszna.com
 ДУМКА Гурово Ілавецьке
Ансамбль пісні і танцю «Думка» заснував у 1969 р. вчитель української мови Т. Щерба. Основу групи від початку складали учні «українських класів» ліцею у Гурові Ілавецькому. У перші роки своєї діяльності ансамбль брав участь у святкуваннях організовуваних українським середовищем Вармії та Мазур та у загальнопольських фестивалях української культури. Швидко здобув визнання та став відомим, що мало свої наслідки у численних запрошеннях на фестивалі та фольклорні перегляди у Польщі та за кордоном. Поступово зростав художній рівень ансамблю, мінялися керівники та особовий склад, але ж характер та «дух» залишався незміненим. Група дав більше тисячі концертів у Польщі та в Україні, Німеччині, Франції, Швейцарії, Чехії, Словаччині, Росії. Отримав ряд нагород, вирізнень, грамот визнання за свою діяльність, творчі надбання та репертуар.
Одначе найбільшою радістю залишається факт, що колишні члени Ансамблю пісні і танцю «Думка» сьогодні є аніматорами культурно-суспільного життя своєї громади, організовують культурні заходи, наукові конференції, засновують нові художні гурти («Горпина», «Беркут», «Хутір», «Країна мрій»).
З 1990 року ансамбль діє про Загальноосвітньому ліцеї з українською мовою навчання у Гурові Ілавецькому та нараховує біля шістдесяти членів (разом з дитячою групою «Думочка»). Під час концертів презентують український фольклор урізноманітнений прекрасними строями з різних регіонів України. З 1993 року керівником групи є Марія Ольга Сич, хореографами – Михайло Семотюк та Аліція Кравчук.
 ДИКІ ВДЖОЛИ Лігниця
Ансамбль існує вже 15 років - раніше під назвою "Веселка", а від 2006 р. вже як "Дикі бджоли". У його репертуарі знаходяться вокальні обробки народних пісень. Керівники ансамблю - Ірена Винник та Андрій Губ'як
ДЖЕРЕЛО Білий Бір
 Хор під диригуванням Ірини Борущак створено у вересні 2005 р. при гімназії та ліцеї ім. Т. Шевченка у Білому Борі. Його репертуар - колядки, щедрівки і народні пісні. Виступає з концертами в школі та різних місцевостях у Польщі разом зі шкільними художніми ансамблями.
Роман ГАВРАН Лігниця
 Особа Р. Гаврана, пісні ним виконувані, це спогад світлих років українського студентства у Польщі. Перший більший концерт барда мав місце осінню 1981 р. у Сопоті, на українському «Молодіжному Ярмарку». Інколи його називали «українським Качмарським», інші нацменшини заздрили українцям такого формату співака. Його манера співу, гри на гітарі, справді дещо нагадувала манеру барда Солідарності, проте Гавран представляв окрему якість. До свого репертуару Роман вибирав між іншими поетичні строфи нп. Тараса Шевченка, Василя Симоненка, Василя Стуса чи українських поетів з Польщі, які по-своєму музично й емоційно інтерпретував.
У травні - червні 1989 р., у час історичних напів демократичних виборів у Польщі, Роман, разом з командою українських студентів-волонтерів з Гданська, за допомогою пісні агітував поляків, за кандидата від «Солідарності», українця проф. Володимира Мокрого. Виступав з українським піснями, польськими опозиційними творами на мітингах.
На зламі 1980-1990-тих двічі виступав в Україні. З половини 90-их повністю припинив виступи на сцені. Без Гаврана українська музична сцена у Польщі стала набагато убогішою, її заполонили в головному фольклорні колективи, яким було не до поезії. Щойно у 2005 р. артист вирішив нагадати про себе, літом виступив декілька раз на заходах на рідній йому Лемківщині (на ждиньскій Ватрі та у селі Бортне). У 2006 р. дав кілька концертів на півночі Польщі (у Щецині), з’явився його компакт-диск „На ріках круг Вавілона”.
ГОРПИНА Ольштин
Фольк-гурт існує з 1999 року. Його членами є українці та поляки, яких єднає хобі творити музику інспіровану українською культурою. Попри те, що гурт творять в основному люди буз музичної освіти, представляють, на думку високий професійний рівень.
Інструментальний набір гурту це м. ін.: акордеон, скрипка, мандоліна, флейта, сопілка, бас-гітара, кобза та барабани. «Горпина» записала уже чотири диски. Гурт виступав на багатьох фестивалях, брав також участь у численних концертах для польського телебачення. На початку 2003 року виступив у студії Польського телебачення ІІ програми, під час фіналу Великого оркестру святкової допомоги. Цього ж року гурт виступив на «Зупинці Вудсток» у Жари. У роках 2003-2006 гурт виступав у Чехії, Німеччині, Росії, Україні та Франції
http://www.horpyna.art.pl
 ГОРИЦВІТ Лігниця
Цей танцювальний ансамбль, що діє під керівництвом Костянтина Кущенка, існує вже 15 років при лігницькому Загальноосвітньому ліцеї . У своєму репертуарі має танці з усіх регіонів України.
ІЗПРЕЖДИ ВІКА ОльштинГурт був створений в Ольштині 2005 р. під час циклу занять з традиційного українського багатоголосного співу, які проводив для студентів Вармінсько-Мазурського університету етномузиколог Роман Єненко з київського гурту "Древо".Ізпрежди віка, яким керує Анна Деревецька, виконує пісні а капела. У його репертуарі знаходяться пісні з Полісся, де ще збереглися архаїчні обрядові пісні, та з Полтавщини, які своїм звучанням нагадують структури кантатної пісенної традиції. Крім відтворювання традиційних українських пісень, гурт поставив собі за мету також збирання, архівування, а передовсім вивчення стародавніх пісень від автентичних виконавців - останнього покоління, яке ще пам'ятає пісенну традицію Лемківщини та Бойківщини.
 КИЧЕРА Лігниця
Лемківський ансамбль пісні й танцю «Кичера» діє від 1991 р., а від квітня 1992 р. - це суспільно-культурне товариство лемківської молоді з Лігниці й околиць. До його головних цілей належить рятування і пропагування лемківської культури, інспірування наукових досліджень з лемкознавства, ведення документації, діяльність у напрямку подолання стереотипів і національних упереджень, багатокультурна освіта у широкому значенні, праця з молоддю й дітьми, інституціоналізація культурного й наукового життя лемків на Долішній Сілезії.
«Кичера» може похвалитися численними мистецькими успіхами. Тепер це єдиний ансамбль, який пропагує лемківський фольклор як в автентичній, так і стилізованій формах. Виступав з концертами майже у всій Європі, представляв Польщу на міжнародних фольклорних фестивалях у Словаччині, Румунії, Мексиці, Франції, Чехії, Китаї та Італії. «Кичера» багатократно робила звукозаписи для Польського радіо й телебачення. За свої презентації отримувала нагороди на фестивалях у Києві, Сантарем (Португалія) і Закопаному. З фестивалю «Music Word», який вважається одним із найпрестижніших у світі, привезла у 2004 р. дві головні нагороди.
 ЛЕМКО ТОВЕР Стшельці-Краєнські
Фолькгурт створив отець Артур Грабан у листопаді 2004 р., в рамках проекту «Від Никифора до Воргола», реалізованого Товариством любителів лемківської культури.
У склад гурту входять діти та молодь зі Стшельце-Краєнського повіту, які в навколишніх школах вивчають лемківську мову. Від квітня 2005 р. керує ними Олег Смолій. Лемко Товер виступав уже на кількох десятках лемківських імпрез, де виконував українські й лемківські пісні у нових обробках. Має у своєму доробку вже три видані платівки.
http://lemkotower.pl/
 МАМАЙ, Гурово-Ілавецьке
Гурт створили 2006 р. молоді люди, яких об'єднала любов до музики. У репертуарі гурту є насамперед українські народні пісні, поєднані з сучасною естрадою, а також із вкрапленнями блюзу і року.
http://www.mamay.pl
НАДІЯ Перемишль
Вокальний ансамбль діє від 2003 р. при перемиському Комплексі загальноосвітніх шкіл ім. Маркіяна Шашкевича. В репертуарі учениць ліцею, якими керує Ірина Спольська-Онишко, знаходяться українські народні пісні. Ансамбль брав участь у Фестивалі дитячої творчості у Кошаліні, Багатокультурному фестивалі «Галичина» в Перемишлі, а також центральних урочистостях із відзначення 60-их роковин операції «Вісла», що проходили 2007 р. в Перемишлі. У конкурсі «Співай разом з нами» зайняв ІІ місце, а в Підкарпатському фестивалі туристичної пісні - І і ІІ місця.
СИМФОНІЧНИЙ ОРКЕСТР ПОЛЬСЬКОЇ БАЛТІЙСЬКОЇ ФІЛАРМОНІЇ імені Фридерика Шопена у Ґданську
Зараховуваний до найкращих симфонічних оркестрів Польщі. Створений у 1974 році, як Ґданський симфонічний оркестр, під сьогоднішньою назвою діє з 1975 року. Засновником та довголітнім артистичним керівником оркестру був Зиґмунт Рихерт. Художні опіку над оркестром здійснювали: Зиґмунт Рихерт, Боґуслав Мадей, Єжи Салваровский, Войцєх Чеп’єль, Войцєх Райські, Павел Пшитоцкий, Януш Пшибильський, Роман Перуцький, Міхал Нестерович.
З оркестром співпрацювало багато видатних диригентів. Балтійська Філармонія багатократно гостила знаменитих артистів. Артисти Філармонії побували на багатьох фестивалях у Польщі та Європі. Їх запрошували на численні концертні турне у Німеччину, Францію, Швейцарію, Італію, Австрію та Росію. Оркестр співпрацював з телебаченням, зробив багато записів для фонографічний фірм Vivat (перший компакт-диск у Польщі), POLmusic, DUX.Польська Балтійська Філармонія та її музики – ініціатори та співтворці багатьох культурних подій Ґданська та Помор’я, у тому числі масштабних, як концерт Жана Мішеля Жара у Ґданському суднобудівельному заводі та світовому правиконанні «Кантати про Свободу» Яна А. П. Качмарка. (під диригуванням М. Нестеровича).
http://www.filharmonia.gda.pl/
ОСЛАВ’ЯНИ Мокре
Ансамбль створений у 1972 році в рамках діяльності Українського суспільно-культурного товариства. Одним із ініціаторів та довголітнім керівником був Євгеній Могила. Сьогодні керівником є Мирослава Онишканич, а колектив діє при Об’єднанні українців у Польщі. Виступають у ньому школярі, студенти, та дорослі особи. Під час своєї діяльності ансамбль дав багато концертів у Польщі та за кордоном. Брав участь у Телевізійному Фестивалі «Горицвіт» (Україна), телепередачах у Польщі, записав касету та компакт-диск.
За свій вклад у збереження української культури визнаний Міністерством Культури Польщі.
З 1991 р. є співорганізатором Свята Культури «над Ославою» у Мокрому, яке є важливою місцевою культурною подією, знаменитою нагодою на встановлення зв’язків між колективами з Польщі, України та Словаччини.У репертуарі ансамблю «Ослав’яни» - пісні та танці Лемківщини, Бойківщини, Закарпаття, Гуцульщини та інших регіонів України та різдвяна програма традиційного «Вертепу». У 2006 році, у співпраці з Цєшинською Театральною Студією колектив реалізував виставу «Добош» на основі епосу «На високій полонині» С. Вінценза.
http://oslawiany.pl
РАНОК Більськ Підляський
 Ансамбль пісні і танцю «Ранок» заснований у 1995 році завдяки Союзові українців Підляшшя. Від 1996 року існує при Більському будинку культури у Більську Підляському. Від ансамблю чутний молодий подих, серед його учасників бо дівчата та хлопці з Комплексу Шкіл ім. А. Міцкевича у Більську Підляському, які вивчають українську мову. У репертуарі ансамблю - в основному побутові пісні Підляшшя, обрядові (веснянки, рогульки, сінокісні, купальські, жнивні, весільні, колядки та щедрівки), ліричні та загальноукраїнські пісні. Основне творче завдання гурту – відновити, зберегти та популяризувати етнокультурну спадщину Підляшшя. Ансамбль неодноразово брав участь у, та ставав переможцем різних, також міжнародних, конкурсів та фестивалів. Представляв традиційну українську культуру Підляшшя на Україні, Словаччині, в Бельгії та Франції. Був учасником багатьох радіо- та телепередач. При ансамблі існує танцювальна група. Керівник ансамблю – Єлисавета Томчук.
http://www.ranok.zup.org.pl
РОДИНА Дуб’яжин
 Фольклорний ансамбль села Дуб’яжин, що неподалік Більська Підляського. Заснований у 1991 році з ініціативи мешканців села та Союзу українців Підляшшя. Зараз в ансамблі співають також мешканці навколишніх сіл – Кошок, Підбілля, Кнорид та Мокрого. Родина зберігає та популяризує фольклор свого регіону. У репертуарі ансамблю обряди (весілля, хрестини, обжинки, звичаї пов’язані з Різдвом Христовим, Новим Роком та Великоднем), родинно-обрядові, жартівливі, ліричні та релігійні пісні. Ансамбль неодноразово брав участь та ставав переможцем місцевих, загальнопольських та міжнародних конкурсів та фестивалів. Представляв традиційну українську культуру Підляшшя в Україні, Словаччині, Бельгії та Франції. Був учасником багатьох радіо- та телепередач. Керівник ансамблю – Єлисавета Томчук.
http://www.rodyna.zup.org.pl
СУЗІР’Я Ольштин
 Хор діє від 2005 р. при Міжшкільному комплексі навчання української мови при Гімназіїї № 7. У своєму репертуарі має народні й естрадні пісні, колядки і щедрівки, а також поетично-музичні композиції. Хор ведуть диригенти Мирослава Четирба-Піщако та Андрій Цюпа.
Найважливіші його виступи: Українські вечорниці в Ольштинському міському осередку культури, Дні українського театру в Ольштинському театрі ім. С. Ярача, постановка камерної вистави «Ой, ті вечорниці», Шевченківські дні, Дитячий фестиваль української культури в Ельблонзі, Конкурс коляд і вертепів у Банях-Мазурських (ІІ місце), Огляд пасійної й великопісної пісні Quaresima Song, Воєвідський конкурс української співаної поезії і поетичної творчості в Ольштині, Осінні концерти сакральної музики в Ґіжицьку. Хор брав участь у програмі Національного центру культури «Співуча Польща» у 2007 р.
www.suzirja.com
 Оксана ТЕРЕФЕНКО, Білий Бір
Учениця Загальноосвітнього ліцею ім. Т. Шевченка, учасниця багатьох регіональних музичних і декламаторських конкурсів на терені Західного Помор'я. Лауреатка кошалінського декламаторського конкурсу в категорії "Співана поезія", зайняла друге місце на конкурсі Гербертіада-2007 у Колобжезі. Має теж у своєму репертуарі твори українських поетів, зокрема В. Симоненка
Роксана ВІКАЛЮК Варшава
Випускниця середньої музичної школи у Тернополі, клас фортепіано. Закінчила Післяліцейну Музичну Джазову Студію у Варшаві, клас вокалу відомої джазової співачки Еви Бем. У співпраці з польськими музиками опрацьовує народні мелодії, мотиви давньої, класичної музики, свої композиції східньої тематики. Співпрацює з Юзефом Скжеком – засновником та лідером легендарного гурту SBB. В даний час є студенткою естрадно-джазового відділення Вищої Музичної Академії у Катовіцах, спеціальність – композиція та аранжування.
Вид музики яку виконує, важко класифікувати. Вихідний матеріал це мотиви східної народної музики та оригінальні композиції, що схиляються до джазу. Цю музику можна назвати world music. Використання елементів польської, української, єврейської та татарської музики дозволяє зарахувати її до етнічної музики.
Винятково творча атмосфера Польщі, а також співпраця з українськими творчими особистостями надихають і мають дедалі більший вплив на артистичний розвиток Роксани. На сьогоднішній день виступає з програмою соло, у якій відчувається поєднання українських коренів з настроями Польщі. Акомпануючи собі на фортепіано та електронних інструментах, виконує, перш за все, стародавні українські мелодії у власних обробках, а також власні композиції, кладе на музику поезії Т. Шевченка, І Франка, Б. Лепкого…
http://www.roksana.com.pl/
ВІТРОГОН Білий Бір
Ансамбль українського танцю, існує від 1990 р., діє при Загальноосвітньому ліцеї імені Тараса Шевченка. У вісімнадцятирічній історії «Вітрогону» працювали з ним і для нього знамениті хореографи: Михайло Вітер, Стефан Рибак та Андрій Дрозд, який є керівником колективу від 1995 року. Акомпаніаторами ансамблю працювали Юрій Ковальов та Степан Козак.
 Репертуар ансамблю – народні українські танці з різних регіонів (Гуцульщина, Буковина, Закарпаття, Покуття, Київщина). Ансамбль дав сотні концертів у Польщі та за кордоном (Україна, Бельгія, Словаччина, Німеччина). Є лауреатом численних фестивалів, переглядів та конкурсів, м. ін. Фестивалю української культури в Перемишлі, Воєводського перегляду танцювальних колективів у Кошаліні, Перегляду Ансамблів національних меншин «Спільнота у Культурі» у Варшаві, Фестивалі Національних меншин у Венгожеві та Ґіжицьку.У 1998 році «Вітрогон» брав участь у реалізації фільму Єжи Гоффмана «Вогнем та мечем». Досі танцювало в ньому більше 100 хлопців та дівчат.
http://www.witrohon.republika.pl
|
|
|
